Православна Сумщина12 липня 2026 року, в день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла, у храмі на честь цих великих угодників Божих у селі Мала Павлівка відбулися престольні урочистості.
З благословіння Високопреосвященішого Євлогія, митрополита Сумського і Охтирського, Божественну літургію очолив настоятель храму архімандрит Амвросій (Сорокін). Йому співслужили архімандрит Іустин (Скоромний) та духовенство. Разом із місцевою громадою молилися численні паломники, які прибули з міста Охтирки та навколишніх сіл.
Історія православного життя в Малій Павлівці сягає середини XVIII століття, коли село належало Скельському Спасо-Преображенському чоловічому монастирю. До 1935 року тут височів величний храм, споруджений коштом поміщика Бразоля. Ця архітектурна пам’ятка була знищена богоборчою радянською владою. Лише на початку XXI століття в селі розпочалося відродження церковного життя.
Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за українське воїнство, за перемогу та справедливий мир в Україні, а також за всіх, хто постраждав від війни та був змушений залишити свої домівки.
Після завершення Божественної літургії було звершено водосвятний молебень святим первоверховним апостолам Петру і Павлу та проспівано уставні многоліття.
Архімандрит Іустин (Скоромний) передав вітання і благословення митрополита Євлогія духовенству, парафіянам та всім жителям Малої Павлівки з нагоди престольного свята, побажавши їм миру, духовної радості, міцної віри, а також Божого захисту і Покрову Пресвятої Богородиці.
Учасники святкування звернули увагу на особливу красу храмового подвір’я, яке з любов’ю доглядають настоятель і небайдужі жителі села. За останні роки їхніми спільними зусиллями на пристосованому під храм приміщенні було встановлено купол із хрестом, споруджено поклонний хрест, облаштовано територію бруківкою, зведено огорожу з воротами та висаджено безліч квітів. Завдяки цьому храм став справжньою окрасою Малої Павлівки, а саме село вирізняється своєю охайністю та затишком.
Усі ці добрі справи є свідченням щирої любові людей до святині. Нехай Милосердний Господь сторицею воздасть кожному, хто своєю працею, турботою і пожертвами долучається до благоустрою храму Божого.
Після завершення святкових богослужінь для всіх присутніх була запропонована спільна братня трапеза, яка стала доброю нагодою для спілкування, духовної радості та зміцнення парафіяльної єдності.
