Православна Сумщина

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Сумська єпархія

Сумська єпархія об’єднує парафії та монастирі Української Православної Церкви на території п’яти південних районів Сумської області: Сумського, Охтирського, Білопільського, Краснопільського та Лебединського.

До кінця 70 - х років XVIII століття частина території нинішньої Сумської області відносилася до Білгородської єпархії, це: Охтирське, Лебединське, Путивльське і Сумське духовні управління; друга частина - до Київської: Конотопське, Глухівське, Кролевецьке та Роменське духовні управління. У 1744 році було створено Духовне управління в Харкові, в 1760 - в Лебедині, в 1767 - в Охтирці, в 1776 - в Сумах.

До 1799 року храми Слобідської України знаходилися під опікою Білгородських архіпастирів, а у цивільному відношенні Слобідська Україна знаходилася у віданні Білгородських воєвод і Білгородської губернської канцелярії.

В 1780 році було відкрито Харківське намісництво, головним містом якого став Харків. З установленням намісництва, за загальним правилом, узаконеного ще за часів імператора Павла, кордони єпархії повинні були співпадати з кордонами губернії. Так, до Курської єпархії належали благочиння Путивльського та Суджанського повітів, до Чернігівської - благочиння Глухівського, Конотопського, Кроливецького та Новгород - Сіверського повітів, Полтавської - благочиння Гадяцького, Зінківського, Лохвицького та Роменського повітів, Харківської - благочиння Охтирського, Богодухівського, Лебединського і Сумського повітів. В грудні 1796 році було створено Слобідсько - Українську губернію з одинадцятьма повітами: Охтирським, Богодухівським, Вальковським, Вовчанським, Зміївським, Ізюмським, Куп’янським, Лебединським, Старобільським, Сумським і Харківським. 16 жовтня 1799 року було створено Слобідсько - Українську та Харківську єпархію. До її складу увійшли всі храми Слобідської України, а також деякі храми, які відносилися до Воронежської та Катеринославської єпархій. При створенні Слобідсько - Української та Харківської єпархії її межі збігалися з межами намісництва, а потім і губернії.

З 16 жовтня 1836 року Слобідсько - Українська і Харківська єпархія отримала назву Харківської та Охтирської. Наказом Консисторії в 1860 році діяльність духовних правлінь була призупинена.

Наказом Святішого Синоду (№2666) від 14 листопада 1866 року було створено Сумське вікаріатство.

Період з 1917 по 1945 роки в історії нашої Батьківщини був надзвичайним по інтенсивності і складності історичних подій. Революційні перевороти 1917 року, які перетворили найбільшу православну імперію в країну, де правили безбожники і богоборці, відновлення патріаршества після двохсотлітньої синодальної залежності від можновладців, ні з чим не порівнянні гоніння, спрямовані на тотальне винищення Православ’я та знищення Церкви.

В 1939 році під час адміністративно - територіальної реорганізації на Україні межі єпархій збігаються з межами областей.

У 1945 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви було створено Сумську єпархію, до складу якої увійшли наступні благочиння: Охтирське, Білопільське, Великописарівське, Глинське, Глухівське, Груновське, Конотопське, Кролевецьке, Краснопільське, Лебединське, Недригайлівське, Миропільське, Путивльське, Роменське, Середино- Будське, Смілівське, Сумське, Талалаївське, Тростянецьке, Штепівське, Шосткинське.

У червні 1989 року Сумська єпархія, після тридцятирічного тимчасового управління Чернігівськими архієреями, знову отримала свого єпископа. Першим Преосвященним, призначеним на Сумську кафедру, став архієпископ Ніканор (Юхімюк), який до цього з 1982 року був Преосвященним Олмоутським і Брненським в юрисдикції Чехословацької Православної Церкви.

За часів керування Владики Ніканора значно посилилася увага до діяльності Церкви, зросла кількість хрещених дітей і вінчань, поступово став збільшуватися потік людей до храмів Сумської єпархії.

У жовтні 1990 року Священний Синод Російської Православної Церкви  перейменував Київський екзархат на Українську Православну Церкву, надавши їй автономію. У 1993 році рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Сумська єпархія була поділена на дві: Сумську, яку очолив єпископ Сумський і Охтирський Варфоломій (Ващук), і Глухівську, яку очолив єпископ Глухівський і Конотопський Пантелеімон (Романовський).

27 серпня 1995 року на Сумську кафедру було призначено архієпископом Іонафана (Єлецьких), будучи Преосвященним Сумським і Охтирським до квітня 1999 року, часу переведення на Херсонську кафедру.

За часів управління Сумською єпархією архієпископом Іонафаном відбулося кілька важливих подій. Восени 1994 року було відсвятковано 50 - річчя створення Сумської єпархії. Найважливішим кроком у розвитку єпархії став вихід на медіапростір України Сумської єпархіальної газети «Православна Сумщина», створеної в грудні 1995 року. Першим головним редактором став протоієрей Георгій Коваленко. Завдяки його зусиллям в 1997 році Сумська єпархія, перша з єпархій УПЦ, отримала свій інтернет - ресурс, тоді і було створено перший в УПЦ сайт Сумської єпархії. З ініціативи Владики Іонафана в 1998 році було створено Сумське пастирсько - богословське духовне училище (СПБДУ). У 1998 році завершилося будівництво єпархіального управління, яке почалося ще з ініціативи архієпископа Ніканора. У 1999 році з ініціативи Владики Іонафана в Сумах відроджено Хресний хід на честь чудотворної Корсунсько - Шпилівської ікони Божої Матері. Владика Іонафан написав акафіст, присвячений Небесній Покровительці міста Суми.

30 березня 1999 року архієпископа Іонафана на посаді керуючого Сумської єпархії змінив єпископ Іов (Смакоуз). Владика Іов приділяв велику увагу не тільки пастирській освіті, але й освіті та самоосвіті мирян. Так, при єпархії були засновані Православна академія для мирян і освітній православний центр «Благовіст», а при СПБДУ були створені рентські курси.

Велику увагу владика Іов звертав на питання відродження козацтва: з його благословення в 2001 році було створено Сумський полк Слобідського козацтва Герасима Кондратієва, а незабаром з’явилося і перше об’єднання на захист канонічної православної церкви з чотирьох козацьких організацій. Завершено оздоблювальні роботи в єпархіальному управлінні.

20 квітня 2005 року єпископ Іов був призначений єпископом Каширським, вікарієм Московської єпархії, керуючим Патріаршими парафіями в Канаді. Новим керуючим Сумської єпархії став архієпископ Марк (Петровци).

Високопреосвященніший Марк, архієпископ Сумський і Охтирський, велику увагу приділяв парафіяльному життю православних громад не тільки міста Суми, Охтирки, а й найвіддаленіших парафій Сумської єпархії. Як шанований владикою святитель Іоасаф Білгородський, який відвідав усі парафії Білгородської єпархії, куди на той час входила і територія сучасної Сумської єпархії, так і Владика Марк з архіпастирським візитом відвідав практично всі парафії Сумської єпархії. За його безпосередньої участі і допомоги був створений дитячий православний табір «Кетіж - град». Його непохитність у вірі, архіпастирська молитва і принциповість відіграли важливу роль у протидії розкольницької агресії, яка була зроблена з боку так званого «Київського Патріархату».

14 грудня 2007 року архієпископа Марка було переведено на Хустську кафедру з тимчасовим управлінням Мукачівською єпархією. Правлячим архієреєм Сумської єпархії призначено єпископа Іларія (Шишковського).

Відмінною рисою діяльності владики Іларія на Сумській кафедрі була непохитна і принципова позиція щодо недопущення експансії на канонічну територію Сумської єпархії Української Православної Церкви греко - католицької церкви, котра нав’язувалася при активному тискові керівництва області того часу, яке було в основному греко - католиками зі Львова. У цьому питанні Владику підтримали не тільки православні віруючі Сумської єпархії, а й громадськість Сум і області. Саме таку підтримку і показав багатотисячний хресний хід на захист канонічного Православ’я, що відбувся від кафедрального Спасо - Преображенського собору до Привокзальної площі (місцем запланованого будівництва греко - католицького собору), в якому взяли участь не тільки чада Православної Церкви, а й всі патріоти історії міста Сум.

11 листопада 2008 року на Сумську кафедру призначено архієпископа Іоанна (Сіопко). Керуючим Сумською єпархією не став.

17 листопада 2008 року керуючим Сумською єпархією призначено єпископа Євлогія (Гутченко).  9 липня 2013 року Владика возведений в сан архієпископа, 17 серпня 2018 року - в сан митрополита.

25 вересня 2013 року на території Сумської області створено нову (третю) єпархію Української Православної Церкви. До складу новоствореної Роменської і Буринської єпархії від Сумської єпархії під керуванням владики Йосифа (Маслєннікова) відійшли Роменський, Недригайлівський та Липоводолинський церковні округи Сумської єпархії, а від Конотопської єпархії - Буринський церковний округ.

Офіційний сайт Сумської єпархії - інтернет- портал «Православна Сумщина» http://portal-pravoslavie.sumy.ua