21 липня 2025 року, в день пам’яті явлення ікони Божої Матері Казанської, в Хресто-Воздвиженському храмі села Чупахівка Охтирського району відбулися престольні торжества. Святкування пройшли з особливою духовною піднесеністю та історичним підтекстом: до 1930-х років у Чупахівці існував Казанський храм, знищений безбожною владою.
З благословення Високопреосвященнішого Євлогія, митрополита Сумського і Охтирського, Божественну літургію очолив архімандрит Іустин (Скоромний) у співслужінні настоятеля храму протоієрея Димитрія Малдрика та духовенства Охтирського й Лебединського благочинь. По завершенні Літургії було звершено хресний хід навколо храму, виголошені уставні многоліття та піднесено особливі молитви за мир в Україні й за українське воїнство.
Хресто-Воздвиженський храм сьогодні є не лише духовною окрасою Сумської єпархії, а й архітектурною пам’яткою. У 2011 році було закладено фундамент дзвіниці, а вже 7 жовтня 2012 року місцева громада святкувала подію, яку чекала понад 80 років: освячення нового храмового комплексу, зведеного завдяки старанням меценатів — Сергія Тараненка, Олександра Кужеля та інших добродійників. Храм освятив правлячий архієрей єпископ Євлогій.
У пам’ять про зруйнований Казанський храм на місцевому кладовищі за ініціативи голови сільської ради Галини Боровенько та за підтримки директора ПСП «Десна» Олександра Кужеля була збудована каплиця на честь Казанської ікони Божої Матері. Її освячення відбулося 4 листопада 2012 року.
Історія Казанського храму в Чупахівці сягає початку XVIII століття. Як свідчить святитель Філарет (Гумілевський), у 1712 році мешканці слободи Воздвиженської звернулися з проханням про заснування храму на честь Казанської ікони. У 1762 році генерал Олександр Неплюєв побудував новий храм, в якому знаходилася чудотворна ікона, оздоблена срібною ризою.
Про храмову Казанську ікону Божої Матері, для якої поміщиця Неплюєва виготовила срібну позолочену ризу, зберігається переказ: коли виготовлялася ця риза — а сталося це в час моровиці — у домі, де перебувала ікона, а також у навколишніх оселях згубна дія пошесті не проявлялася.
Так спадкоємність віри, молитви та пам’яті поєднує сьогодення із благочестивим минулим Чупахівки.