Підсумки 2025 року: дім милосердя для покинутих і самотніх у Сумській єпархії УПЦ

Православний будинок для людей похилого віку в селі Кам’янка та соціальне служіння в Сумах стали притулком для тих, кого війна позбавила дому й родинної опори.

Війна в Україні загострила не лише матеріальні, а й глибокі людські трагедії — самотність, покинутість і безпорадність людей похилого віку. У 2025 році Сумська єпархія Української Православної Церкви продовжила нести соціальне служіння тим, хто опинився на межі виживання, відкриваючи двері церковних притулків для стареньких, бездомних і вимушених переселенців.

Особливим місцем милосердя став Православний будинок для людей похилого віку при парафії Різдва Пресвятої Богородиці села Кам’янка Тростянецької територіальної громади, який очолює настоятель храму протоієрей Олексій Селегень. Протягом року кількість мешканців будинку зросла — насамперед через війну, яка зруйнувала родини й змусила людей шукати порятунку для своїх близьких.

Сьогодні у будинку милосердя на повному пансіонному забезпеченні проживають 31 самотня людина похилого віку (16 чоловіків і 15 жінок) віком від 42 до 94 років. Серед них — лежачі хворі, люди зі старечим недоумством, незрячі, особи з інвалідністю та ті, хто переніс інсульт. Окрему групу становлять 10 внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки через бойові дії.

Збільшення кількості мешканців будинку милосердя часто має трагічні передумови. Хтось із родичів уже не витримує випробувань війни та життя, хтось привозить стареньких батьків, рятуючись від обстрілів. Бували й випадки, коли літню людину просто привозили до храму й залишали біля церковної огорожі з маленькою сумкою речей, не маючи змоги або бажання нести далі тягар відповідальності. У таких ситуаціях Церква брала на себе турботу про покинутих, даючи їм дах, догляд і людське тепло.

У будинку милосердя служать волонтери з числа парафіян, працюють медична сестра, санітари та кухарі. Мешканці забезпечені харчуванням, медичним доглядом і пастирською опікою, що особливо важливо для людей, які пережили втрату дому, здоров’я й родинних зв’язків.

Доповненням до цього служіння стало пастирське та соціальне піклування про бездомних у Центрі реінтеграції бездомних у місті Суми, де духовну опіку здійснює протоієрей Миколай Бондарєв. Тут звершуються молебні до Пресвятої Богородиці перед іконою «Невпивана Чаша», проводяться катехізичні та просвітницькі бесіди, а також надається практична допомога людям, які опинилися без житла.

Громада Пророко-Іллінського храму м. Суми протягом 2025 року надавала продуктові та медикаментозні набори нужденним, а також гарячі обіди для лежачих хворих — зазвичай від 10 до 15 осіб. Ті, хто має сили, залучалися до робіт із благоустрою храмової території, поступово повертаючись до активного життя в церковній громаді.

Соціальне служіння Сумської єпархії у 2025 році стало відповіддю Церкви на страждання, спричинені війною: там, де руйнуються домівки й родинні зв’язки, Церква відкриває свої двері, приймаючи покинутих як власних і свідчачи ділом про любов Христову.