«Христос Воскрес! Воістину воскрес!» – цими словами сповіщення про велику радість привітав наставник та керівник дитячої недільної школи протоієрей Сергій Луцкін усіх присутніх у стінах рідної актової зали Сумської єпархії, розпочавши Великодній концерт. Традиційно отець Сергій звернувся до батьків, дітей, викладачів та гостей із вступним словом. І тільки після спільної молитви малеча хутко побігла за куліси готуватися до виступу.
Спочатку на глядачів чекала вистава, у якій взяли участь вихованці середньої і старшої групи та батьки учнів. Один одного у виставі змінювали коротенькі сценки-сюжети, розповіді, вірші та пісні про великодні традиції. Діти майстерно зображали вигаданого великоднього вістунця, яки б’є святою вербою, щоб були здоровими; казкових бабусю із куркою, що готувалися до свята Великодня; пояснювали чим відрізняються писанка, крашанка, дряпанка та крапанка; розповідали які народні обряди і традиції існують зі свяченими великодніми яйцями, випіканням паски та святковими приготуваннями; чому саме верба замінила пальмові гілки і неділя, якою розпочинається страсна седмиця називається у нас вербною. Тому для глядачів ця вистава була не тільки цікавою, а й пізнавальною.
Співи й декламування віршів не закінчились і після вистави. Тепер вже до старших діток долучилися і найменші вихованці недільної школи, які підготували вірші, щоб також прославити свято Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа. Було помітно, що навіть малеча вже подорослішала, бо замість коротеньких віршиків на чотири рядочки діти вивчили вірші на декілька куплетів.
Варто відзначити, що готуючись до Великоднього концерту, викладачам та дітям треба було дуже плідно потрудитися, адже сам концерт тривав близько двох з половиною годин, а номери жваво змінювали один одного без пауз. І хоч готування до виступів розпочалося ще взимку, проте за час посилених карантинних обмежень заняття у недільній школі не проводились і як слід репетирувати не було змоги. Перед концертом провели всього одну генеральну репетицію у неділю напередодні. Але турбота мам батьківського комітету і викладачів, а також відповідальна допомога учнів старшої групи зробили концерт злагодженим і душевним.
Попри довгу розлуку і перерву в заняттях, тим радіснішою була зустріч у майже сімейному колі всієї недільної школи, тим паче з такої світлої нагоди.
Хоч концерт і тривав довго та мав би виснажити дітей, які не тільки трудились, а ще й хвилювалися перед виходом на сцену, але ігри після виступу показали, що діти ще повні сил та енергії. Вони так захоплено грали, що у найменших на очах аж бриніли сльози у разі невдачі. Але вони одразу всихали, коли діти отримували втішні призи-цукерки. Спостерігати за тим, у кого довше крутиться яєчко або хто першим схопить крашанку було весело та кумедно. Зала повнилась сміхом батьків та викриками дітей, що вболівали за друзів.
Закінчилося святкування у трапезній собору, де на діток чекали торт і смаколики з чаєм. Діти їли, раділи, перемовлялися між собою та сміялися. А батькам залишалося лише радіти, дивлячись на щасливих дітей.